21 листопада 2018 року Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення провів слухання на тему: "Результати пенсійної реформи"

У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, профспілок, Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»,Норвезької ради у справах біженців, громадських організацій.

Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін, відкриваючи слухання, зазначив, що в результаті реформи підвищення пенсій у розмірі до 200 грн. одержали 4,8 млн. пенсіонерів з 10,2 млн. пенсіонерів, 57% пенсіонерів отримуватимуть як і раніше пенсії у розмірі до двох тисяч гривень. «Давайте з людьми говорити відверто, що називати підвищенням 200 гривень зараз, коли один препарат в аптеці в середньому коштує 150-200 грн. не можна і потрібно шукати білиш серйозні, кардинальні механізми зростання пенсій».

 

С.Каплін також зазначив, що пенсійне забезпечення в нашій державі має інші більш системні виклики. Згідно з аналізом Світового банку обсяг заміщення першого солідарного рівня через 20-25 років складе 12%. Тому на ці виклики сьогодні потрібно шукати відповідь.

Він також повідомив, що в Державному бюджеті України на 2019 року на фінансування пенсійних програмпередбачено 166,5 млрд. гривень на покриття дефіциту Пенсійного фонду. Але разом з тим зауважив на зменшенні обсягу фінансування субсидій на 22%, наголосивши на підтримці позиції Президента України, який заявив, що не підпише бюджет, якщо у ньому не буде передбачено достатньо коштів для покриття видатків на субсидії для тих громадян, які реально цього потребують.

Перший заступник голови Комітету також повідомив про проведення найближчим часом зустрічі народних депутатів з керівництвом держави стосовно розширення бази оподаткування Єдиним соціальним внеском так званих великих зарплат.

С.Каплін повідомив учасників слухань, що завдяки зусиллям членів Комітету вдалося вирішити проблему із доставкою пенсій підприємствами «Укрпошти». За результатами зустрічей з Прем’єр-міністром, профільними керівництвом соціального блоку досягнуто домовленості щодо виділення у наступному році 500 млн. грн. на фінансування заробітної плати листонош, які доставляють пенсії у найвіддаленіших куточках України.

С.Каплін також відзначив, що Комітет сьогодні турбують питання підвищення пенсій військовим пенсіонерам, яке досі не вирішено, а їх налічується близько 500 тисяч, а разом з родинами до 1,5 млн.

«Комітет також турбує питання виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам і Комітет твердо стоятиме на позиції повернення коштів цим людям», - продовжив він.

 

Очільник Комітету запропонував учасникам слухань також обговорити питання стосовно можливостей і резервів, щоб виправити ситуацію з пенсійним забезпеченням.  За словами С.Капліна, сьогодні гостро стоїть питання детінізації зарплати, адже тіньова економіка в державі становить 33%. Це знову ж таки шлях до наповнення Державного бюджету і Пенсійного фонду. Ми пропонували Уряду свій варіант стратегії детінізації - криміналізація відповідальності, жорсткі заходи адміністративного контролю, моніторинг і наведення порядку у цій сфері, формування культури сплати прозоро і чесно зарплат, а не в конвертах. Ми наголошуємо ще раз: з будь-якого питання соціального забезпечення, виплат зарплат і пенсій потрібен загальний фронтальний підхід. Інакше ця система не працюватиме.

С.Каплін звернув особливу увагу на питання розбудови другого рівня пенсійного забезпечення - накопичувальної системи. «Ми усвідомлюємо чітко ризики, ми усвідомлюємо, що українські громадяни побоюються партнерства з державою, маючи негативний досвід після трагедії з вкладами Ощадбанку СРСР та приватизаційними сертифікатами. Ми розуміємо, що не розбудовано внутрішнього фінансового ринку, не існує фондового ринку, не існує фондової культури, надзвичайно великі проблеми в питання захисту корпоративних прав. Дуже важко у нестійкій, хаотичній економіці формувати збалансований стабільний портфель для майбутніх фінансових інститутів, є певні побоювання щодо виведення цих коштів за кордон, є застереження щодо участі іноземних учасників тощо.

Ми аналізували всі ці аспекти, всі ці побоювання, але створення таких інститутів відкриває для нас унікальні можливості для відносного фінансового суверенітету - ми зможемо фактично позичати у своїх громадян, ми зможемо відмовитися від невигідних умов світових кредитних організацій, ми зможемо запозичити і розвити в країні ключові фінансові практики у цій сфері», - зазначив він.

С.Каплін наголосив, що врешті-решт потрібно визначитися із переліком законодавчих актів, які необхідно прийняти для посилення повноважень регулятора, прийняти відповідний закон про другий рівень, динамічно пройти друге читання на найвищому фаховому рівні і запустити систему.

Учасники слухань у виступах зазначали, що проблеми функціонування системи пенсійного забезпечення, породжені демографічними, соціальними, економічними викликами. В українському суспільстві спостерігається динамічний процес старіння населення в результаті поступового збільшення середньої тривалості життя і скорочення народжуваності. За прогнозами частка людей похилого віку в структурі населення буде постійно збільшуватися. Економічний аспект старіння пов’язаний з забезпеченням фінансової стабільності української традиційної системи пенсійного забезпечення. В соціальному контексті найбільш актуальною стає проблема адекватності пенсійних виплат.

 

Промовці відзначали, що необхідність адаптувати пенсійну систему до довгострокових демографічних тенденцій, складна економічна ситуація в країні і, з іншого боку, вимога забезпечити належний рівень пенсійних виплат громадянам, які відповідали б їх очікуванням, зумовлює проведення подальших етапів пенсійної реформи.

«Пенсія залишається меншою ніж фактичний прожитковий мінімум, а співвідношення середньої зарплати та пенсії не відповідає соціальному орієнтиру. Рівень економічної активності для населення пенсійного віку залишається стабільним, що є ознакою необхідності пошуку додаткового доходу. Розмір пенсій все ще залишається недостатнім для забезпечення гідного рівня життя», - наголошували учасники слухань.

Промовці також зазначали, що проведена пенсійна реформа не відповідає очікуванням громадян в першу чергу тому, що вона не вирішила багатьох комплексних проблем пенсійної системи: низький рівень пенсійного забезпечення; відсутність належної диференціації розмірів пенсій в залежності від страхового стажу та розміру страхових внесків і, як наслідок, нівелювання основоположного страхового принципу пенсійного страхування; позбавлення громадян стимулу до сплати страхових внесків через відсутність належного зв’язку між сплаченими внесками та розміром пенсії тощо.

Учасники слухань висловили низку пропозицій до проекту рекомендацій Комітету з питань соціальної політики, зайннятості та пенсійного забезпечення Кабінету Міністрів, Міністерству соціальної політики, Пенсійному фонду України, Державній прикордонній службі України для розгляду та їх реалізації.